Тема: Подорож в історію
Мета: ознайомити учнів з історією книжки від найдавніших часів до наших днів; виховувати повагу до людей, які займаються створенням книжки.
Обладнання: ілюстрований матеріал з теми; схема; назви видів перших книжок; книжкова виставка «З книжкою через віки» (книжки з історії книгодрукування).
Хід заняття
Бібліотекар.
Діти! Чи замислювалися ви над тим, якими були книжки в минулому, хто їх писав, працював над їх створенням, яким був перший матеріал для написання книжок?
Давайте з вами подумки помандруємо на багато років назад, у глибоке
минуле,
Ось формується наша Земля: напівтеплий, м'який клімат, висока, буйна рослинність — декілька метрів висотою, величезні тварини-ящури... Життя перших людей було дуже важким, адже вони були малорозвинені, майже нічого не вміли робити, жили у величезних печерах великими колективами, бо поодинці вижити в ті часи було неможливо. Але з часом людина розвивалася, набувала певного досвіду життя. Виникала потреба записувати, передавати іншим певні відомості, досвід, знання, якими вона володіла.
Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали камені, стіни печер... Гострим предметом, а згодом різнокольоровою глиною на стінах своєї печери людина малює малюнки: зображення тварин, на яких вона полює, сцени з життя свого племені тощо. Перші малюнки стародавніх людей учені назвали «кам'яною книгою». З цієї книги ми, сучасні люди, дізналися, якими були, наші далекі предки, як вони жили.
Мішають роки, десятиліття, століття... Камінь — гарний будівельний матеріал, але для письма він непридатний. Для того, щоб написати на камені якісь знаки, треба довго його обробляти. На ньому можна зобразити якусь картину, малюнок, але книгу з каменю зробити не можна.
Починається пошук матеріалу для письма, перших абеток.І ось.. Вождь індійського племені писав губернатору послання на дерев'яній дошці
Як ви думаєте, про що писав вождь?
(Діти висловлюють припущення.)
Насправді ж зміст цього листа такий:
«Ми, п'ять родичів, просимо вас дати нам дозвіл, щоб оселитися біля трьох озер»...
А люди, які жили по берегах річок Тигру і Євфрату (Межиріччя — Месо потамія), використовували як матеріал для письма гайну. З м'якої глини робили прямокутні плитки — глиняні таблиці, загостреними паличками на них видав лювали знаки, схожі на трикутні клини (цей тип письма одержав назву «клинр пис»). Потім плитки сушили й обпалювали на вогні в печі. Одержували плаєм і книжки
збирали в ящик. Так створювалася глиняна книга.
Та хіба на таких сторінках-цеглинках багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі та незугарні! Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і бра із собою дві-три такі «книги», йому потрібний був віз.
У далекій Африці, на берегах річок простягнулися нескінченні зарості І і< і лотяної рослини папірусу. Гладеньке, без листя стебло піднімалося у висоту Щ чотирьох метрів і тут над водою розсипалося веселою кучерявою голівкою РО неньких променів. Люди використовували папірус на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату. Розрізав стебло папірусу, витяг волокнисту серцевину, по клав на сонці. Через деякий час він спостеріг, що волокна перетворилися па су 11 вузенькі стрічки. Ще більше чоловік здивувався, побачивши, що стрічки добре вбирають фарбу. Отже, на папірусі можна було писати!..
Стебло папірусу обчищали від тонкої кори, під корою була волокниста серце вина. її розрізали на тонкі довгі пластинки, складали і склеювали їх. Мокрі лік ш пресували, а потім відполіровували рівними ракушками. Аркуші з папірусу буни
тендітні і на згинах швидко ламалися. Тому окремі аркуші склеювали і скручували в сувій. Таким чином, книга отримала назву книта-сувій з папірусу.
В одному з Британських музеїв зберігається книга-сувій завдовжки 40,5 м, висота сторінки — 43 см. Папірусні сувої зберігалися у циліндричних коробках-бібліобусах.
Писати на сухих стеблах з папірусу було зручно, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.
Книги-сувої робили також з пергаменту — тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому місті Пергамі в II тисячолітті до н. є. Через те матеріал і назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури із цілої череди телят, Отож люди продовжували шукати, з чого робити книжки, щоб вони були дешеві і зручні.
І знайшли...
У стародавній Індії люди писали на листках із пальми. А народи, які населяли північ нашої країни, писали на бересті — верхньому шарі березової кори. Такі книжки називалися берестяними грамотами.
Люди відчували потребу в матеріалі, який був би довговічним, стійким до сонця і вологи і на якому можна було б писати. Допитливий розум людини винайшов папір. Це було велике відкриття. Тому з появою паперу кількість книжок стала швидко збільшуватися.
Спочатку книги писали вручну — вони називалися рукописними. На Русі перші книги писали монахи в монастирях та соборах. Потім почали відокремлюватися групи ремісників, які займалися книжною справою. На Русі книжки були дуже дорогими. 'Гой, хто мав одну книжку, вважався багатою людиною. Написану книгу переплітали, палітурку оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом. Тому й не дивно, що до пошщі її іноді навіть прикріплювали ланцюгами.
У середині XV от. в Німеччині запрацював перший у Європі друкарський станок — верстат майстра Йогана Гутенберга.
Відтоді друкарні почали з'являтися в різних містах і країнах. З'явилися друковані книги, якими ми з вами користуємося зараз. Про розвиток книжкової справи на території Катівської Русі ми будемо говорити з ваші на наступному занятті.
Сьогодні ж ми перегорнули лише декілька сторінок з історії появи книги, без яких неможлива розмова про неї.
Якщо вам захочеться докладніше довідатися про історію створення книги і книгодрукування, завітайте до нашої бібліотеки — про це написано сотні книжок.
Зверніть увагу на нашу книжкову виставку «З книжкою через віки».
(Огляд літератури книжкової виставки. Закріплення матеріалу, яке можна провести за схемою назв видів перших книг (схема 1).)
(За схемою проводиться опитування класу, учитель пропонує записати її в зошити.)
Домашнє завдання: вивчити схему; намалювати один із видів перших книг, який найбільше запам'ятався.
Якщо на уроці залишається час, його можна використати для цікавих повідомлень «Про це цікаво знати» (додаток 2).
Додаток І
Земля її день свого народження
Яскравий вихор, що намотується у червоно-жовтий клубок. Відсутній грунт, лише пил та газ.
Палаючі вулкани. Біля підніжжя — червоне озеро розплавленої рідний
Всі гарячі випари піднялися над землею і стали великими хмарами. І їй планету полив дощ.
Від дощу виникли моря, а в морях зародилося перше життя — один клітинні організми.
З'явилися рослини, що виробляли кисень; А з кисню утворилося нош тря — і на світ стали з'являтися перші тварини і птахи.
Додаток Хто винайшов напір?.. «Дивне запитання», — скаже кожний. Звичайно, люди! А хто добре обі -знаний з історією, то ще й додасть: в Україні виробництво паперу почи налося понад 450 років тому — в першій папірні, яку заснували в містечку Ьуськ, що на Львівщині. Згодом такі ж папірні збудували на Волині, Київщині, Лівобережній Україні. До кінця XVI століття діяло їх уже 7.
Але ж хто перший? Так от, не людина, а комахи. Папір винайшли комахи — оси. Вони відщеплюють тонюсінькі волокнинки дерева, з'єднують їх клейкою речовиною і пресують.
Пресують доти, аж доки одержать тоненькі паперові пластинки. Подібним способом виготовляють оси і щільний картон. Його якість така, що можна було б використовувати на обкладинки книжок. Але ж осам треба ним утеплювати свої гнізда. Тож не варто кривдити винахідників!
| 
