Сценарій виховного заходу
Свято Святого Миколая
Мета: розказати про доброчинні справи святого Миколая; виховати в учнів любов до ближнього, почуття доброти й милосердя; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру, здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів.
Ведучий 1: Шановні батьки, гості і дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою. Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається.
Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
1.За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
2.Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.
3.Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
4.Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,
Наша пісня хай гуде!
Пісня « Вже надходить ніч чарівна»
Вже надходить ніч чарівна,
Спить увесь рідненький край.
Ось, ось в наші всі оселі
Завітає Миколай.
Приспів:
Миколай, Миколай,
Ти до нас завітай.
Всім малятам усміхнись
Щирим серцем пригорнись.
Жде його малеча вся,
Ой, радіє дітвора,
І усі, усі дорослі,
Миколая ждуть у гості.
Приспів.
Вже ідуть морози люті
І паде пухнастий сніг,
Миколая ждуть усюди,
Всі в у цю чарівну ніч.
Приспів. (2)
Ведучий 2: Уважно слухайте, ми розкажемо про це свято.
Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше - 22 травня, а друге - 19 грудня - сьогодні.
Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він - захисник усіх бідних, і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він - почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.
Ведучий 1: Народ склав про Святого Миколая багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, особливо на воді.
Всі рибалки мали в своїх куренях образ Святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
Ведучий 2: Святий Миколай є другим після Бога заступником людей від усіх лих і нещасть. Все життя він ніс людям добро і милосердя. Він опікується не тільки людьми, а й дикими звірами.
Вчитель Ніна Наркевич
Дитинство святого Миколая
(Легенда)
Давно-давно, понад тисячу років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі — ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Та коли виходив він зі свого гарного будинку і грався з дітьми, бачив, у яких темних, глиняних хатках вони мешкали. Чув, що вони спали на глиняних долівках і нерідко лягали спати голодні.
Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися,читати й писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо,а було там написано: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця...»
— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.
— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.
Це було пізньої осені. Микола вже знав,що багато діток у його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Он — родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся нема черевиків, а вранці він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі галузки, щоб затопити піч.
«Не можу спокійно спати, коли інші діти голодні, коли їм холодно в хаті».— подумав. Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив. Набрав у торбинку харчів — муки, олії кілька пляшок, повні кишені сухих яблук і слив, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові черевики. Ще й кілька товстих полін захопив, все поскладавши у велику торбу.
Щоб ніхто не здогадався і не побачив, що він надумав зробити, Миколай удав, що йде вже спати, сказавши своїй няні:
— Я вже помолився, добраніч, няню! Іду спати.
І коли всі поснули, він вийшов з торбою і пішов до хатини старого Олександра. Поклав торбину на порозі та й побіг швиденько назад.
Усі спали. А вранці старий Олександр знайшов торбинку й не міг натішитися дарунками, не знаючи, що робити, і не міг здогадатися, кому дякувати.
у Отак розпочалося таємне обдаровування Миколаєм бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та ніхто не здогадувався, що то був Миколай. Але слуги його помітили, як зникають харчі та одежа, ще й дрова. І стали пильнувати вночі Миколиного добра. Одного разу, коли хлопчик тільки-но спакував торбу й вийшов зі свого подвір'я, слуга побачив це і наздогнав Миколу:
— Куди ж ти несеш цю торбину? Вона ж важка, не під силу тобі! — жалів слуга хлопчину.
— Там діти голодні! Я не можу заснути,як згадаю їх голодних у неопалюваній хаті! — тяжко зітхнувши, сказав Микола. — От зроблю цей добрий вчинок, і мені стане легше, і я спокійно засинатиму тоді.
Минули роки. Виріс Микола, здобув освіту і не схотів зберігати свого майна для себе. Віддав усе бідним людям. Сам же став священиком і скрізь чинив тільки добро і вчив людей те саме чинити для власного доброго самопочуття! За це Бог дав йому силу творити щораз більше добра. Микола лікував хворих, допомагав невинним, що перебувають у в'язницях, кожному в його потребі йшов назустріч. Усі знали й любили Миколу. А коли він помер, то церква зарахувала його до святих.
А тепер діти моляться до святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до дітей святий Миколай.
Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть і ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.
Танок Зірочок
Зірочка 1:
Вітри швидко підхопили,
Хмару з снігом, холоди.
Над землею пролетіли,
Сніг припав, нема води.
Зірочка 2:
На віконечках малюнки,
Скоро Миколай прийде,
Дітям принесе дарунки,
Під подушку покладе.
Зірочка 3:
Цієї ночі як ніколи
Радіє ліс, радіє поле,ї
На Небі музика весела,
Радіють всі міста і села.
Зірочка 4
Це ж Миколая нині свято,
Роботи в нього пребагато,
Прийти до кожної хатини,
Із подарунком для дитини
Зірочка 5:
А в небі ангели працюють,
Навантажують санчата,
І Святому віз лаштуют
Щоб зраділи всі малята.
Грає весела музика. Виходять янголи, у їхніх руках маленькі дзвоники.
1 я н г о л:
Хуртовина виє, плаче,
Ліс закидала сніжком. (Дзвонить)
Що там? Сани... Коні скачуть...
Хтось на санях із мішком.
Що за пан там? Хто побачить?
Хто махає із саней?
То святий Микола скаче,
Покровитель всіх дітей.
2 я н г о л:
Хто він? Що він?
Звідки взявся?
Дітям радість він приніс,
Роздає дарунки щиро,
Цілу купу їх привіз.
3 я н г о л:
Усіх чемних, не сварливих,
І слухняних, і дбайливих.
Тих, що старших поважають,
Малюків не ображають.
Хто до діла тягне руки,
Хто охочий до науки —
Всіх дарунком привітає,
Радо всіх благословляє.
4 янгола
А ледачим, неслухняним,
Хто робив комусь погане —
Тільки різочку — і все —
Він сьогодні принесе.
Діти аналізують свої вчинки , переглядаючи мультфільм
Мультфільм
Ти знаєш, де живе Святий Миколай?
( Я нечемним був у школі…)
Молитва
Просять прощення у св. Миколая , промовляючи дитячу молитву перед його образом
З кутка вилізає Ябіда.
Я б і д а:
Привіт! На Ябіду чекали?
Це ж ви мені аплодували?
Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)
І Миколаю доповім. (Дістає список)
Хто дівчат хапав за коси,
Стукнув хто кого по носі,
Хто в час тихої години
Їв під ковдрою насіння...
Треба кращими ставати,
Годі вам байдикувати.
(Трясе списком)
Кожному отут готове
Справедливе чесне слово.
Хто на стіл компот розлив,
Шибку сніжкою розбив,
На заняттях замість вправ
На стільці тихенько спав.
5 янгол
Досить, не треба продовжувати. Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.
Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.
Я б і д а: (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.
Вчитель: Ви що, розгубилися? Перелякалися? Святий Миколай дуже любить дітей. Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.
Янголи шикуються в лінію. Музика посилюється, заходить Святий Миколай.
С в я т и й М и к о л а й:
Вітаю усіх вас, добрії діти.
Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.
Лиш радість та мир несу я в оселі,
Нехай люди завжди будуть веселі.
Нехай сліз не буде, не буде біди.
Багато дарунків приніс я сюди.
Т р е т і й я н г о л:
Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.
Ці дітки хороші, напевно це знаємо!
Я бі д а:
Вибачайте за втручання!
Вже стомився від чекання.
Розповім Вам, Миколаю,
Що про кожного з них знаю.
С в я т и й М и к о л а й:
Хто така? Не розумію?
Я б і д а:
Фактами тут володію. (Показує список)
Чемних тут нема —- біда,
Тільки я ось — Ябеда.
С в я т и й М и к о л а й:
Хто ж назвав тебе так?
Я б ід а: Діти.
П ' я т и й я н г о л:
Правди, друже, ніде діти.
С в я т и й М и к о л а й:
Бути ябедою — гріх.
Ш о с т и й я н г о л:
Жде за це дарунка! Сміх!
Я б е д а (реве):
Що ж тепер мені робити?
Як дарунок заробити?
С в я т и й М и к о л а й:
Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі.
Я б е д а (проходить уперед): Господи, пробач мені, що я ябедничав. Тепер я буду чемним, добрим, слухняним. Амінь.
(Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.
Вчителька Діти, пробачемо його за погані вчинки?
П е р ш и й я н г о л: (бере список Ябеди, розгортає — там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали.
Д р у г и й я н г о л: Святий Миколаю, вони всі заслуговують на дарунки. Миколай. А чи вмієте ви відгадувати загадки?
Миколай. Уважно слухайте і відгадуйте.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила -
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте - хто вона
Бабуся чепурна? (Зима)
Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай —
Буде добрий урожай. (Сніг)
Узори вишиває
Без голки і без нитки.
Улітку спочиває,
А взимку - дуже рідко. (Мороз)
Зелену сукню маю,
Ніколи не міняю,
Один - єдиний раз на рік
ЇЇ я прикрашаю. (Ялинка)
Прийшов до нас гість
та зробив нам міст
без сокири, без долота -
швидка й міцна робота. (Лід)
Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих. (Рукавички)
Пісня « Ішов Миколай лухком, бережком »
Ішов Миколай лужком, бережком, Святий Миколай з чарівним мішком,
Від хати до хати діток привітати,
Ішов Миколай з чарівним мішком. (2 рази
Відчиняйте двері — іде Миколай, Він благословляє український край.
Пропаде руїна, ненька - Україна
Буде процвітати з краю в край. (2 рази)
Вже у нашій хаті святий Миколай, 'Ги його поклоном радо зустрічай.
Хай пісні веселі линуть у оселі,
до смаку дарунки вибирай! (2 рази)
Миколай: А чи знаєте ви вірші?
1-й учень: Іде Святий Миколай.
В небі метушня і рух,
Яголята працю мають
І несуть йому кожух.
2-й учень: Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки.
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
3-й учень: Пара коників летить,
Креше іскри підківками.
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях засіяний зірками.
4-й учень: Дітвора ж гуде, як рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний - той радій,
Хто ж нечемний був - хай плаче.
5-й учень. Миколай святий у шапці і у теплім кожушку,
Принесе усім гостинці у чарівному мішку.
6-й учень. В небесах, де зорі ясні,
Там, де місяць ходить красний,
Сонце так яскраво сяє, Миколай там поживає.
7-й учень. Святий та добрий Миколай,
До нас у школу завітай,
На нас маленьких подивися
І подарунків всім нам дай.
8-й учень Святий отче Миколаю!
Мою хату не минай,
Подаруй мені потіху
І торбину повну сміху,
І здоров'я для родини,
Красну долю для Вкраїни!
9-й учень. Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.
10-й учень. А на санках - дарунки!
Ах, як багато їх!
Для Сашка і для Даринки,
Для всіх, для всіх, для всіх!
11. Тут цукерки, шоколадки,
І тістечка, і помадки,
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки
12-й учень. А тим, що пустували,
То чортик в темний кут
На пам'ятку поставить
Гнучкий з лозини прут.
С в я т и й М и к о л а й:
Друзі, я дуже радий, що зустрівся з таким чудовими, розумними, добрими дітьми. Он скільки віршів ви знаєте! Молодці!
(Роздає з ангелами подарунки)
Непомітно промайнув час, і вже пора прощатись. Піду до тих дітей, хто нині тяжко хворий і не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм подарунки.
П е р ш и й я н г о л:
Погуляли ми чудово,
Але нам рушати час.
Та за рік обов'язково.
Завітаємо до вас.
Другий янгол:
Ви ж дивіться, будьте гарні,
Не грішіть і не пустуйте.
Щоб слова не стали марні,
За своїм життям слідкуйте.
З неба будемо слідити!
Прощавайте, любі діти.
Ведучий 1 : :Тож, любі діти,нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем прихилився, до добра святого. А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам.
| 
